Лісова соня

Маленький звірок, довжина тіла складає 65-120 мм, хвоста - 60-113 мм. Морда загострена, вуха округлі, хвіст сплощений і пушістий.Окраска спини рудувато-бура, горло, груди і черево сірувато-желтие- через око до вуха проходить чорна смуга. Лісова соня поширена в середній смузі і на заході європейської частини нашої країни, на Кавказі і Алтаї.

Лісова соня мешкає в змішаних і листяних лісах. Любить хащі з дуплистими деревами і густим підліском, але зустрічається і в парках, садах. Вона діяльна в сутінки і вночі, веде в основному деревний спосіб життя. Лісова соня добре пристосована до лазіння по деревах. Цьому сприяють чіпкі лапки з сильно розвиненими мозолями на підошвах і гострими загнутими кігтями. Довгі відчутні волосся (т.зв. вібриси) на мордочці і передніх лапах дозволяють їй краще орієнтуватися при пересуванні по галузях.

Цей гризун харчується змішаною їжею. Найчастіше соня ловить жуків, мурах, гусениць, слимаків, нерідко розоряє гнізда дрібних птахів, поїдає дитинчат мишей і полівок. З рослинних кормів воліє жолуді, лісові горіхи, ягоди, плоди дикої груші, яблуні та ін.

За літо соня приносить два посліду по 4-6 дитинчат в кожному.

Зиму лісова соня проводить в стані сплячки, яка триває приблизно 7-8 місяців.

Лісова соня може завдавати істотної шкоди сільському господарству, поїдаючи в садах фрукти і ягоди.