На зайчика з засидження в 2016 році

Відео: Полювання на зайця. Трагікомедія в двох частинах

Цього року як щось не виходить у мене потрапити на колективну полювання, то робота то відрядження, додому приїжджаю, вже темно, але ось щастя, випав сніжок, місяць повна, чому б не сходити в засідку.

Відео: Полювання на зайця-шатуна

Вирішив йти на заздалегідь (з осені) приготоване місце, змайстрував я засідокові у вигляді Лабазов, тільки не високо, словом щоб не стояти на ногах, а зручно сидіти, сидушка зі спинкою і підставкою під ноги.

Вийшов я з дому в 22.28, снігу було мало, все сіре, повний місяць компенсувала сіру гладь яка простягається на багато кілометрів в степ, ось підійшов до яру, тут через трави снігу взагалі не бачити, лише грунтовки які проходили по яру виділялися білими смугами .

До місця було близько п`яти км, морозець не великий, так в роздумах я потихеньку, щоб не взопреть, йшов до місця засидження, періодично поглядаючи в бінокль, який в даній полюванні просто не замінна річ.

І ось результат, уздовж балки що то промайнуло, я придивився, ну звичайно, це косою, почувши мої кроки заєць стрімко віддалявся, періодично зупиняючись, і слухав від куди наближається небезпека, без бінокля я б навіки його не побачив. Так за роздуми я дійшов до місця, засідока перебувала на початку лісопосадки, попереду паралельно проходила покинута грунтова дорога, за дорогою великий кущ тернику, звідти часто виходили лисички, прямо на постріл. Сівши на місці я озирнувся, вітер був позитивний, з ліва від мене була оранка, з права посів озимих. Звіра я очікував з дороги, по обидва боки. Рушниця поклав на поперечну гілку

Хмари раз у раз накочували на диск місяця, прітемніть і того сіру гладь. І тут як завжди, майже кожну нічне полювання з`явилася з початку тінь, а потім і сама господиня тіні, сова. Вона безшумно пролетіла недалеко від засидження, і пропала в нічний безодні, вони ніби відчувають що тут що щось має статися.

Вітер був поривчастий, і в проміжках між поривами, я почув якийсь шурхіт з чагарника на проти, це мене насторожило, звідти могла вийти лисиця, і з пострілом тягнути не можна було, але хвилювання моє виявилося марним, з чагарника ні хто не здався.

Повіяв вітер, і хмари відступили, диск місяця видався на чистому клаптику нічного неба

Боковим зором я побачив рух з лівого боку, придивився, все тихо, напевно глюк, але рух відновився, в бінокль дивитися було пізно, що то було вже поруч, в цьому щось я дізнався зайця. Косий довго не зволікаючи дрібними стрибками кинувся прямо до мене під ноги, не добігши до засідоку кроків сім, заєць зупинився, я не дихав, хоч рушницю вже і дивилося в бік звіра, але нічого доброго не віщувало. Стріляти сенсу не було, розбити, а потім нести додому то що від зайця залишилося, це б було понад тупості, нехай краще він втече взагалі, але надія мене не покидала, я тримав рушницю вже хвилин п`ять, а косою продовжував жирувати.

У мене вже почали затікати руки, косою начебто вже й відбіг трохи далі, але потім як на зло розвернувся, і підбіг ще ближче до мене, але тут його щось насторожило, зайка став стовпчиком і насторожився, майнула тінь, це була сова, вона побачивши зайця, пролетіла прямо над ним, заєць стрепенувся і невеликими стрибками подався геть, мені це і треба, відпустивши його на 20ть кроків я натиснув на спуск, прогримів хльосткий в морозному повітрі постріл, заєць залишився на місці, дріб пішла купчасто,

Зайчик виявився великий, полювання вдалосяОсь тільки фотоапарат на морозі не слухався. По дорозі додому я бачив ще одного зайця, настрій був гарний, радувало що зайчик є, і не мало. Завтра піду на лисячі місця, а раптом пощастить. 

Дякую всім за увагу . Ні пуху!