Руда шахрайка
Стояв на взгорочке надування
У шелюги, дивився я вдалину,
Ну де ти-хитра шахрайка,
Іль чуєш вже мене, а шкода,
Мене мисливця від бога,
В мої роки, з такою долею,
В душі зараз сумує тривога,
Що ми не зустрінемося з тобою.
Ось знову, в який вже раз,
Монокуляр я до ока підняв,
І тут побачив рудий образ,
Який серед стерні петляв,
Ек ..- сучка руда, бач,
Бреде, як начебто бочком,
То раптом замре на підлогу лише кроку,
То раптом взметнётся човником.
------------------------------------;
Мовляв ти мисливці не старайся,
До мене з під вітру підійти,
Та й взагалі-то не намагайся,
І по пластунськи підповзти.
Натяк я відразу зрозумів лисий,
Під шапкою ріпу почухав,
Приліг внизу за бруствер сніговий
Відео: Осінь руда шахрайка
І термосок з чайком дістав.
----------------------------------;
Нехай погуляє на природі,
Потішить мишкою апетит,
-Подумав я, адже на волі,
Життя так безхмарно летить.
У надуваючи незабаром окопався,
На бруствер стовбур свій поклав,
Кумою трохи помилувався,
І в вічний шлях благословив.
Дістав «мишеняти» з кишені,
Жбурнув гранатою на сніжок,
Відео: Руда шахрайка на полюванні в житловому секторі
Трохи пограв, лише для обману,
І всередину прінял- на ціпок.
Щоб звук манка був мелодійним,
Щоб писк в стерні гри мишей,
Здавався їй дуже захопливою,
Так кликав лисицю сміливіше.
---------------------------------;
Шахрайка раптом насторожилася,
Глянула в бік мою,
Але тут же відразу відвернулася,
Повернувшись в зайнятість свою.
Ось холодок проник до лопаток,
В штанах вже чути передзвін,
Але і кума зовсім вже поруч,
У стовбурі з картеччю був патрон.
--------------------------------------;
Пройшла хвилина і інша,
Мій палець по-Пріст до курка,
Ну, де ти «сучка» дорога,
Хіба не повірила манку!
Я озирнувся і сторопів,
Лише за сотню метрів від мене.
Лиса мочилася в сніг копёшкі,
-Ось стерво, все ж обійшла.
----------------------------------;
І я сидів особа насупився,
Дивився їй услід з німою тугою,
А в думках, - я тебе прощаю,
Але скоро зустрінемося з тобою.
P.S. Шапка була хороша.