Машкіна «віолончель»

Відео: Лера Машкіна - Полька

На світанку ми з лісником Павлом Дмитровичем вирушили по малину в ліс на Бобріна угор. «Там цієї ягоди, як варення у мене в банках, хоч зажуйся!» - пообіцяв він.

 На місце прийшли, коли роса вже зійшла, а птиці продовжували свистіти в непролазній куще. Але що це ?! Малинник на широкій сонячній галявині, оточений суворої кропивою та будяком, щоб легко не даватись збирачам, немов після урагану, був пом`ятий, поламаний. Деякі кущі навіть залишилися без листя. Тільки в повітрі продовжував витати аромат цукристих ягід.

Павло Дмитрович сумно озирнувся по сторонах, почухав потилицю і сказав:

- М-да, якийсь любитель малини, схоже, випередив нас ...

Який, я здогадався сам. При цьому у мене під лопатками зрадницьки пробіг холодок. Крім ножа, фляжки з водою і порожніх кошиків, у нас нічого не було, але ж цей «любитель ягід» міг знаходитися ще десь поруч: геть і листя малинників поки не встигли зів`янути ...
Ми з Павлом Дмитровичем присіли на траву і стали думати, куди б нам податися за ягодами?
І тут попереду нас, за деревами, де петляв неглибокий яр, почувся сухий звук:

Відео: Tracktor Bowling Помирати (XX років TRACKTOR BOWLING, Yotaspace 1.10.2016)

- Дзинь-нь!

Потім ще і ще з кожним разом дзвінкіше і мелодичнее:

- Дзинь-нь-нь!

Птахи на деревах чомусь відразу замовкли ... Або прислухалися теж, як і ми: хто там, цікаво, «підіграє» їм?
Правда, хто?
Ми з Павлом Дмитровичем встали, підняли кошики і обережно, ховаючись між заростей папоротей і ліщини, попрямували в сторону незвичайних звуків. Незабаром пробита нами стежка виштовхнула нас до яру. Маскуючись за пухнастою ялинкою, ми побачили біля сухостойной сосни ведмедицю і двох ведмежат. Вона розгойдувала дерево, відтягувала кігтями довгий отщеп, як струну, і відпускала ... Тріска дзвеніла. Ведмедиця з цікавістю розглядала стовбур, немов намагаючись відшукати, звідки виходить звук?
Повертала свою лобату голову то вниз, то вгору, то вбік, але, нічого не помітивши, знову бралася за суху «струну». Недалеко від неї стрибали і перекидалися двох ведмежат-пестуна. Їм не було ніякого діла до музики.

А ведмедиця, знову почувши «Дзинь-нь-нь», обходила навколо сосну і крутила головою на всі боки.

- Музична душа, - посміхнувся я.

Павлу Дмитровичу, мабуть, набридла одноманітна мелодія, і він голосно крикнув:

- Машка, переверни свою платівку!

Ведмедиця завмерла на місці, а потім, помітивши людей, кинулася в гущавину, захоплюючи за собою малюків. Правильно кажуть: «Зненацька і ведмідь боягузливий».
Так і довелося нам повернутися, під дружний відновився пташиний оркестр, в село без ягід, оскільки інших Малинников поблизу не було.
Однак я не сумував: коли ще мені пощастить послухати гру ведмедиці на «лісовий віолончелі»?

А чаю з малиною я і так поп`ю в хаті у Павла Дмитровича. Недарма ж він хвалився, що банок з таким варенням у нього «хоч зажуйся»!

Відео: Tracktor Bowling Шрами Dual guitar cover

Поділився Микола Красильников