Як закохуються, народжують, змінюють і ділять дітей в московському пінгвінятніке

У Московському зоопарку - філія пологового будинку і ясел одночасно. Все найдивніше зараз відбувається в пінгвінятніке, в будинку птахів. Тут по гніздах поховалися молоді батьки-пінгвіни: хтось тільки насиджує яйця, хтось вже пізнає радості материнства.

Орнітологи НЕ спускають очей зі своїх чорно-білих підопічних. Мамам і татам пропонується посилене харчування, у малюків постійно контролюється вага. Не дай бог, хтось схудне! У цьому ніжному віці втрата навіть десяти грамів ваги вже критична. Пора щастя і затишку перед переселенням в літню вольєру з просторим басейном.

«Московський Комсомолець» побував в гостях у пінгвінів і дізнався, як влаштована їхнє життя в музеї живої природи. Як закохуються, народжують, змінюють і ділять дітей в московському пінгвінятніке.

Фото: Володимир Романовський

* * *

Їх аж двадцять три, і кожного зоологи, що працюють з птахами, знають в обличчя. Це тільки здається, що пінгвіни виглядають однаково. Якщо подивитися уважніше, стане ясно, що кожен з них має індивідуальну зовнішність. Спартак - з білим черевцем в чорну цятку, у Саймона візерунок у вигляді чорного «шарфа» на шиї, Товстий відрізняється вгодованим статурою. А ще є Кузя, Плюшка, Спиця, Крапля, Афра, Ума і багато інших.

У зоосаді містяться пінгвіни двох видів - африканські і Гумбольдта. Пінгвіни Гумбольдта - старожили, а африканські з`явилися в столиці не так давно. Перші двоє виявилися на Пресні ще в яйцях! Столичні орнітологи отримали їх в подарунок. Яйця помістили в інкубатор і зробили все, щоб у визначений термін з них вилупилися пінгвінята. Зараз ті малюки вже самі стали батьками.

Звичайний «робочий» день пінгвінів починається з того, що в 7.30 за таймером у них включається електричне світло. Птахи прокидаються, розминають крила. При цьому їх сон відрізняється від нашого: якщо люди зустрічаються з Морфеєм в ліжку, то пінгвіни - як сновиди: постійно переміщаються по вольєру в стані напівсну. Іноді навіть, користуючись нагодою, крадуть у міцно сплячих сусідів гілочки.

Трохи пізніше до них в обитель є кіпер. Для птахів це сигнал - риба прийшла!

- Ми заходимо до них з відрами, повними рибою, щоб погодувати сніданком, - розповідає орнітолог Гаяне Пілоян, більше десяти років працює з пінгвінами. - Що тут починається! Вони біжать нам назустріч, розштовхують одне одного. Хто не хоче чекати своєї черги, починає щипати, вимагаючи прискорити процес годівлі. Але у нас з цим строго: кожному пінгвіна ми даємо рибу особисто «в руки», а одночасно це зробити неможливо.

В такому повсякденному процесі, як сніданок, характери пінгвінів розкриваються як на долоні. Є такі, які вимагають, щоб їм дісталися найбільші порції. Вони ведуть себе вкрай невиховано: заважають кіпер роздавати рибу, виривають її у родичів ... Є пінгвіни-естети, їм подавай рибину певної довжини.

Запропонуєш занадто коротку або занадто довгу - будуть мотати головою і не візьмуть. Є особини надзвичайно скромні. Вони навіть не наважуються підійти в загальній купі мале до співробітників - встануть в куточку і покірно чекати, поки кіпер сам підійде і стане вмовляти поснідати. Одна самка - Афрочка - моторошно полохлива. Одне різкий рух - і ось вона вже мчить геть і пірнає в рятівний басейн.

Зоологи неспроста привчили вихованців отримувати їжу з їх рук. Завдяки цьому вмінню фахівці відстежують, хто скільки з`їдає. Після кожного сніданку та вечері дані заносяться в журнал. І якщо у когось із птахів поганий апетит, то це сигнал для співробітника, який заступить на зміну таким. Йому потрібно придивитися до пінгвіна під час наступної годівлі: раптом він захворів і тому нього поганий апетит.

* * *

Зараз, на початку весни, житло пінгвінів перетворилося на справжній пологовий будинок. Пінгвіни розбрелися по норах і насиджують яйця. У декого вже з`явилися малюки, інші тільки готуються зануритися в батьківські клопоти. Але трепетному періоду очікування передували справжні бої.

- Бійка за нору - для пінгвінів необхідний ритуал перед заселенням, - розповідає Гаяне. - Адже і не те щоб їм не вистачало місць - просто пінгвінам здається, що деякі нори - набагато привабливіші для життя, ніж інші. За них обов`язково будуть битися. Причому в сутичці беруть участь і самки, і самці - встають пліч-о-пліч перед входом і зустрічають непроханих гостей в бойовій готовності.

В цьому році розподіл у пінгвінів пройшло вдало, обійшлося навіть без травм. Відзначилася тільки одна парочка, якої не вистачило нори через власну нерозторопність. Ці два пінгвіни - справжні романтики: поки їх родичі доглядали собі затишні містечка, вони годинами воркували у верхній частині вольєра, де є вікна з видом на вулицю.

А коли схаменулися, вільних нір для них вже не залишилося. Закохані не розгубилися і облаштували собі гніздо прямо під вікнами. Там же знесли яйця, з яких скоро вилупляться малюки.

Орнітологи досі точно не знають, за якими саме критеріями пінгвіни вибирають собі пару. Зате якщо вже вибрали, то до кінця своїх днів будуть разом, і ніякі розлучники і розлучниці їм не страшні. Хоча бувають і винятки. Найперше такий виняток призвело до того, що співробітникам довелося забирати у недбайливих батьків пташеняти на вирощування. Було це давно, але історія до сих пір передається з вуст в уста.

- Був у нас самець, який одного разу загуляв, - згадує Гаяне. - Ніколи б ми не подумали, що він на таке здатний. Але що сталося, те сталося.

Головні герої тієї сімейної саги - нині поважне подружжя Кузя і Плюшка. Пінгвіни були щиро віддані один одному, з року в рік справно несли яйця і жили душа в душу. А ще в групі жила самка на ім`я Ганечко, яка ніяк не могла знайти собі кавалера. Притому що кандидатів було більш ніж достатньо, ніхто з них їй не подобався.

Потім зоологи помітили, що вона стала багато часу проводити з Кузею. Так і повела його з родини. Як вона його звабити - розуму незбагненно. Але факт залишається фактом: зразковий сім`янин кинувся в обійми молодої і вільної Гані.

Скінчилися їх побачення тим, що Ганя знесла яйце. Причому зробила це не в норі, не в гнізді - а прямо у скла. Довелося забирати його в інкубатор. Це був найперший пташеня, якого зоологи вигодували самостійно. Зазвичай батьки сидять на яйцях разом, але в той момент Кузя раптом одумався і вирішив повернутися до дружини. Залишатися матір`ю-одиначкою Ганя не побажала.

* * *

Ставати прийомними батьками для пінгвінів зоологам доводилося не раз і не два. Правда, все-таки це трапляється в екстрених випадках. Наприклад, в минулому році молода пара африканських пінгвінів - Саймон і Афра - знесла два яйця з інтервалом в чотири дні. Другий пташеня вилупилося через три дні після першого, ця різниця для пінгвінів виявилася занадто велика - вся увага дісталося старшому.

До моменту появи брата перший малюк, який отримав ім`я Джек, набрав вагу і навчився випрошувати їжу. Саме йому і діставалися найбільші порції, тому що батьки годують тих дітей, хто активніше просить. У якийсь момент молодший просто випав з гнізда. Замерзлого і знесиленого, його знайшли орнітологи і забрали собі. Малюка назвали Спартак.

- Вигодувати пташеня пінгвіна дуже важко, - пояснює Гаяне. - Кожні дві години йому потрібно давати суміш. Ми перемелює рибу в пюре, щоб можна було погодувати дитинча зі шприца. Поки приготуєш, поки погодуєш, поки прибереш - він уже знову їсти хоче.

З чотирьох африканських пінгвінів, які живуть в неволі, три виросли у орнітолога будинку. Перший місяць їм необхідна постійна увага. А потім його вже можна перевести в спеціальний бокс в зоосаді. Співробітники і тоді не спускають очей з підопічного, встановлюють чергування, приходять на роботу раніше і йдуть пізніше.

Процес інтеграції малюка назад в сім`ю, як правило, завжди проходить успішно. Спочатку пташеняті виділяють окрему нору в вольєрі. Перший час він сидить там практично постійно, але поступово починає виходити назовні і знайомитися з сусідами. Все це відбувається під контролем зоологів. Пінгвіни - істоти доброзичливі, і у них немає злого умислу нашкодити товаришеві. Тому вони тепло приймають новеньких.

До речі, для того щоб батьки Джека і Спартака створили пару, орнітологам теж довелося провести серйозну роботу. Так як ці пінгвіни африканські, не можна було допустити їх схрещування з пінгвінами Гумбольдта. Щоб Саймон і Афра подружилися, їх відсадити на зиму в інше приміщення. А до літа перевели разом з усіма в літній вольєр.

За час окремого проживання пінгвіни звикли один до одного і до моменту возз`єднання з родичами стали вести себе як пара. У пінгвінів обчислити любовні парочки легко: коли їм треба відпочити, вони розійдуться по двоє - і відразу стає ясно, хто кого собі вибрав. До зими відносини африканців остаточно оформилися, вони відстояли собі нору і облаштували там гніздечко.

Орнітологи доглядають не тільки за тими пташенятами, яких довелося забрати у батьків. За «звичайними» малюками теж ведеться постійний контроль.

- Ми постійно ходимо покусані, але що поробиш! - сміється Гаяне, показуючи свої руки. - Ми «ліземо» до пташенят не тому, що нам поспілкуватися хочеться, ми контролюємо їх здоров`я. Дивимося, як вони набирають вагу, чи справляються батьки. Адже молоді пінгвіни, які вперше стали мамою і татом, часто не всі роблять правильно. У природі це призвело б до загибелі потомства, а тут ми приходимо їм на допомогу. Щотижня ми зважуємо всіх пташенят - дезінфікуємо гнізда, записуємо, хто як зростає.

Іноді співробітникам доводиться йти на ризик. Позаторік у пінгвінів вилупилося пташеня, який дуже погано набирав вагу. Таке трапляється: недосвідчені батьки не завжди можуть простежити, щоб їжа потрапила чаду безпосередньо в рот. Стали думати, що робити. Рішення прийшло несподіване. Пара пінгвінів, Кузя і Плюшка, в останні роки несли незапліднені яйця, так сталося і цього разу.

Подружжю вже близько 23 років, це поважний вік для пінгвінів, і висиджувати яйце їм важкувато. А якщо воно ще й пусте, то це подвійний стрес. Орнітологи пішли на хитрість: потихеньку прибрали з їх гнізда порожнє яйце, а натомість підсадили худенького малюка. Кузя і Плюшка вирішили, що дитинча вилупився з їх яйця, і виростили його як рідного. Вони навіть не зрозуміли, що сталася підміна.

* * *

Головна зірка пінгвінятніка - пінгвін на прізвисько Товстий. Він свого часу теж був викормлен зоологами, тому звик до спілкування з людьми. Найбільше на світі обожнював, коли йому чухають спину, живіт і крильця. Доходило навіть до того, що якщо хтось із співробітників, проходячи повз, забував його погладити, то пінгвін ображався і мстиво кусав його за ноги.

У свій час Товстий унадився тягати змінне взуття зоологів - він пробирався в передпокій, вибирав чобіт краще і ховав його в норі. Кожен раз, коли кипри йшли, пінгвін дріботів за ними слідом, перелазив через поріг і тікав до службових приміщень. Довелося навіть поставити біля дверей перегородку, яку він не міг перестрибнути.

Орнітологи переживали, чи зможе Товстий створити сім`ю. Все-таки у тварин і птахів, вигодуваних людьми, в майбутньому можуть бути проблеми з формуванням пари. Пінгвін перші шість років жив переконаним холостяком, незважаючи на чергу з наречених. А потім раптом повів з родини самку на прізвисько Голка.

Кинутий чоловік Крапля, з яким Голка чотири роки поспіль виводила пташенят, трохи не збожеволів від горя. Його навіть довелося відсадити в окреме приміщення, тому що самець почав кидатися на сусідів, вриватися в нори, провокувати бійки ... А Товстий з Голкою зажили душа в душу. У них регулярно з`являлися на світ малюки. Товстий був ідеальним батьком. Але два роки тому трапилося нещастя - Голка раптово померла.

Пінгвін дуже довго переживав втрату. У минулому році в період вибору нор Товстий встав на захист свого осиротілого гнізда і нікого туди не пускав. Багато місяців він складав туди гілочки і навіть не дивився в бік прекрасних наречених. А в цьому році, на радість зоологів, все-таки знайшов собі нову подругу. Його обраницею стала самка Ума, яка приїхала в Москву з Німеччини. Їх роман був стрімким, в покладений термін Ума відклала яйця.

- Вона у нас справжня вертихвістка, вічно пропадає за світськими бесідами в суспільстві, - розповідає Гаяне. - У пінгвінів немає чіткого поділу в плані відповідальності за годування малюка. З першої самкою Товстий найчастіше виконував роль вартового: поки Голка насиджувати яйця, він стояв біля входу на сторожі безпеки сім`ї. З Умою ж все сталося навпаки.

Все 38-40 днів Товстий сам сидів на яйці, відлучаючись тільки на обід. Коли пташеня вилупилося, тато мало не задушив його в батьківських обіймах. І з тих пір більшу частину дня вони проводять «в обнімашка». Самка як і раніше воліє обертатися в суспільстві, лише зрідка приділяючи увагу спадкоємцю. «Розпещена немочка», - зітхають співробітники і йдуть годувати батька.

- Зараз у Толстого нова звичка - він садить дитину собі на ноги, виповзає з ним з нори і, поки ми його годуємо, не випускає малюка з лап. Потім так само відповзає назад. Цікаво спостерігати за тим, як змінилася його роль в новій сім`ї.

У період дитинства пташенят їх батькам потрібно посилене харчування - адже вони вичавлюють з себе всі соки. Тому тата і мами можуть набрати собі стільки риби, скільки їм захочеться, ніхто їм слова не скаже. Також їм покладено додатковий прийом їжі. Пізніше настане період линьки, під час якого пінгвіни, навпаки, сядуть на сувору дієту. А поки що пінгвінятнік нагадує філія дитячого садка - у багатьох пар вже вилупилися пташенята, тому птахи з головою занурилися в батьківські клопоти.