Намотуючи кілометраж за бабаком

Виїзд як зазвичай 3:30, о 04:00 у alehandr-а, їдемо.

О 05:00 на місці (відпустила маточина - шат колеса) не смертельно, їдемо.

Бабаки за 300 метрів бачачи авто ховаються, навіть не дають вийти (припущення Васильовича у вихідні поганяли їх добре і з гладкими стволами, сліди шин прямо біля нір).

Не сумуємо їдемо далі, під`їжджаючи до Березівці бачимо лискучих від жиру бабаків, стоять тихенько в сторонці "фіги нам мнучи"))), стріляти не можна вдома зовсім поруч (це добре, популяція не зникне).

Даємо кругаля, об`їжджаючи околиці селища, стаємо на зворотний курс.

Надія помирає останньою.

Від`їхавши кілометрів п`ять назад, помічаю бабака 150 метрів, виходжу, лягаю, постріл, є.

Відмітка і вперед далі.

Треба ж alehandr-у тепер бабака, а то як то "півтора землекопа" не лізе ні в які ворота.

Кілометрів 20 прокатали і тут, виринувши з за пагорба бачу двох відмінних бабаків, один відразу пірнув, другий присів. Вийшов ліг, не бачити, передислокувався знову ліг 145 метрів, постріл, повз (бабак встав), перезарядка і постріл, є, як хірург виніс хребець, який потягнув за собою всі нутрощі (акуратно так не пошкодивши їх, але, виду немає і немає фото), обрізали нутрощі, Васильович каже "чисто обробив", не знаю радіти фразі чи ні.

Відмітка і шлях до річки на оброблення.

Обід з чаюванням і додому.

Мимохідь заїхали, де стріляли в чотирьох міліметрову пластину заліза.

XLC кулею (по колу мідь знята)

SP кулею (сірий метал)