Балансир "клюппі"

Цей балансир названий «Клюппі» по імені тюльки (по латині - Clupeonella). Прототипом її стали, швидше за все, блешні типу «Краб», з якими ще в 50-і роки рибалки полювали на щуку і тайменя взимку на Амурі.
«Краб» представляв собою свинцеву «ложку» з отвором посередині для товстої волосіні і упаяними з обох сторін потужними гачками (див.рис.), Здатними протистояти потужним щелеп тайменя. Гачки, до трьох штук з кожного боку, дійсно нагадували ніжки краба.

Про це оригінальному східносибірському балансирі якось призабули, але ж він з`явився набагато раніше своїх європейських побратимів, і я гадаю, на Амурі ще знайдуться старожили, які пам`ятають про цей винахід.
Сучасні балансири особливою привабливістю при грі не володіють. В основному вони виконують одноманітні митників руху. Можна лише урізноманітнити гру всілякими ривками, тремтінням тіла «рибки», іноді ударами по дну, що піднімають хмарки мулу. На мій погляд, цього не достатньо.
Якщо вам доводилося виманювати з-під навислих над водою гілок стоїть на глибині головня, то ви згадайте, що спочатку мушку або живу насадку обов`язково перехопить дрібниця, що стоїть біля поверхні. А варто лише пустити по поверхні поппер або гуде «вертушку», як головень піднімається з триметрової глибини. Сплавляючись на човнах по різним річках Росії, ми переконувалися в цьому не раз.
Наш донський балансир «Клюппі» інтенсивно вібрує при підйомі удильника. Створюючи тіло приманки, ми хотіли надати йому форму найбільш популярного в наших місцях живця - тюльки, але точна копія особливою гри не дала, хіба що йде на дно балансир перевалювався з боку на бік.
Переливаючись заготовки з олова, ми ніяк не могли домогтися рівної форми, поки не стали робити спинку НЕ овальної, як у тюльки, а плоскою зверху. Ця новація дала несподівані результати і стала головною родзинкою в грі нашого балансира.
Площина на спині створювала при підйомі вібрацію, яка відчувалася рукою не менше, аніж якби ви тягли з води «вертушку» «Aglia» №3. Можливо, цьому сприяла і сама форма приманки, при погляді збоку нагадує лезо ножа.
Кілька років випробувань на водосховищах Манич, донських затонах і кар`єрах з глибинами від 2 до 8 м довели ефективність роботи «Клюппі». Улови були нітрохи не менше, ніж на класичні балансири від RAPALA.
Вібрація приманки при підйомі активно залучала риб, і балансир атакували навіть вельми вибагливі хижаки. Так, одного разу в районі пос.Фрунзе, на Веселівському водосховищі, я потрапив на зграю окунів вагою від 500 г і більше. Горбачі стояли на глибині близько 3,5 м в руслової частини затопленої балки. На невеликій відстані один від одного я просвердлив з десяток лунок у напрямку до берега і почав ловити на мормишку. Спочатку попався окунь грамів на шістсот, потім кивок хитнувся ще раз, але, скільки б я не грав приманкою, рішучих клювань не було, хоча з поведінки кивка я розумів - велика риба тут є.
Зазвичай в таких випадках я ставлю блешні інших розмірів і кольорів, але тут вчинив інакше, вирішивши випробувати «Клюппі». Не скажу, як кажуть в подібних випадках, «ну, тут пішло!», Але через раз, при проводці з вібрацією, на балансир стали сідати окуні, про які доводилося тільки мріяти!
Останніми попалися окуні, ледь не досягли кілограмової позначки. Особливо мене вразив один з них, схоже, ватажок зграї, з мітками на боках чи то від сіток, чи то від остроги, з обламаним спинним плавцем і надірваною губою. Мені навіть здалося, що від старості він «посивів». У тому, що попався бувалий розбійник, що знає все про людських хитрощах, я не сумнівався.
Рибка «Клюппі» хороша при лові судака і окуня. Щуку спеціально ми не ловили, але зубасті пооткусивалі чимало досвідчених зразків.
Перших рибок ми фарбували нітрофарбою «під луску» і лише згодом прийшли до більш ефективної обробці різнокольоровими плівками з голографічним ефектом. У головній частині приманки обов`язково робимо яскравий «очей».
Найбільш уловистими виявилися балансири, пофарбовані в зеленуваті і сріблясті кольори. Принади, покриті Світлонакопичувальні розчином, були випробувані нами в темний час доби при лові дрібного судачка і берша. Риба цілком впевнено клювала на світяться приманки, і їх лише зрідка доводилося підсвічувати ліхтариком.
Отвір для волосіні у балансира розташоване в центрі спинки і проходить через тіло під невеликим кутом. Прив`язувати «Клюппі» треба, як мормишку, вузол робити на передньому гачку.
До речі, якщо передній гачок наживити мотилем або хробаком, то балансир отримає крен на ніс, імітуючи небезуспішно копати в ґрунті рибку. В іншому ж гра «Клюппі» така ж, як у звичайних балансиров.
Модифікація балансира «Клюппі» з трійником на хвості і кільцем на носі призначена для літньої риболовлі. Вона застосовується для обважнення стримерний оснастки при лові жереха і чехоні.