Омуль на байкалі став делікатесом

Бурятія може втратити байкальської омуляЦим питанням сьогодні переймаються багато мешканців селищ, розташованих на берегах озера Байкал. Популяція цієї цінної промислової риби неухильно знижується, багато експертів припускають, що омуль здатний повністю зникнути. Критичність становища покаже вже найближчий «льодянка» - період, коли ця риба піде на нерест.

Всі останні роки чисельність стада постійно знижувалася. Тільки за офіційними даними за останні роки:

  • 2011 рік - чисельність виробника, що підлягав обліку, який заходив на нерест в Верхню Ангару знизився на 30 відсотків.
  • 2012 рік - залишилася тільки половина нерестового стада.
  • 2013 рік - показники знизилися ще на чверть.

Така ситуація спостерігається на всіх нерестових шляхах Байкалу.

З огляду на критичність ситуації, при обговоренні проблем рибної галузі, винесених на засідання Круглого столу народного хуралу Бурятії, проблема зниження популяції омуля вийшла практично на перший план. На думку директора Байкальського філії ФГУП «Росрибцентр» Володимира Петерфельда, положення настільки складне, що можливе повернення до повної заборони на вилов омуля. Він уже вводився в аналогічній ситуації в 1969 році.

Відео: Без омуля: куди попливе найцінніша риба Росії

Причини виникнення проблеми

На жаль, як це часто доводиться відзначати сучасним економістам, причиною стає складне становище галузі в перехідні 90-ті роки ХХ століття. Це період часу буквально у всій країні вивів на ринок підприємливий бізнесменів, вперше увійшли в галузі. В області вилову омуля це виражалося в порушенні риболовецьких традицій, притаманних представникам династій рибалок. Для омуля це означало одне - нормований вилов пішов в минуле. На ринок вийшли ті, хто дбав тільки про швидкого прибутку. Це положення продовжує зберігатися і в наші дні.

Путіна омуля проходить двічі на рік. З початку танення льоду і до середини липня, в різних районах терміни можуть дещо змінюватись, стада йдуть на нерест. У період так званої «ледянки» традиційно лов був обмежений. Максимальний улов завжди проходив в дні, коли озеро Байкал починало покриватися льодом. Ті, що йдуть на зимівлю стада риб стають в цей період легкою здобиччю. Для збереження балансу, риболовецькі господарства в цей час використовували і використовують тільки поверхневі снасті.

Браконьєри віддають перевагу максимальний улов, буквально обшарюючи глибинними мережами всю територію. Офіційно на території регіону діє всього лише 23 офіційних користувача, які займаються виловом. Фантастичним чином підсумки їхньої праці обробляють понад 50 заготівельних виробництв. Навіть не фахівець в цьому випадку розуміє, що значна частина оброблюваної риби добувається неофіційно. На думку експертів, ситуація, коли браконьєри ловлять більше, ніж рибалки, зберігається вже не перше десятиліття.

Крім того, глибинні мережі буквально дарують рясну трапезу природним ворогам омуля - нерпа. За «Ледянка» і по зимовому «перволедку» вони традиційно виходять на лов цієї риби, але зазвичай омуль Нерпі не дається. Зате з мереж його вийняти досить легко. Це призвело до зростання популяції нерпи, взагалі які раніше не признававшейся «корінним мешканцем» озера Байкал. Мережі допомагають рясно обідати і постійно зростаючим в кількості особин зграй бакланів.

Критична роль відсутності допомоги держави

Байкальський омуль став делікатесом«Сезонщікі» - браконьєри на берегах Байкалу з`явилися не тільки через появу можливості швидко збагатитися і відсутності контролю. Ще в 2009 році, після серйозного секвестрування бюджету нашої держави, керівництво країни зненацька відмовилося від традиційного раніше конкурсу на відтворення омуля. У минулі роки він проводився щорічно.

Риболовецькі підприємства, що вигравали цей конкурс, отримували право укласти державний контракт і отримати преференції і квоти на вилов омуля для відтворення. На даний момент для потреб відтворення використовується тільки поголів`я, виловлюють в рамках квот на науково-дослідницьку діяльність. Для закладки потрібної кількості ікри такої кількості риби недостатньо. Додатково це призвело до зубожіння виробництв, раніше квотіруемих як для вилову на продаж, так і для вилову для відтворення. Відновлення їх технічної бази «потягне» не одну сотню мільйонів рублів.

Відсутність коштів стає серйозним мінусом і при створенні приватних фермерських господарств, які змогли б спеціалізуватися на відтворенні в приватному порядку. Одночасно це могло б додатково стимулювати розвиток екологічного туризму, надаючи можливість насолодитися риболовлею не тільки рибодобитчікам промислового рівня, але і простих шанувальників «тихого полювання».

Як допоможе заборона на вилов

За словами Володимира Петерфельда, сьогодні вже необхідно розглядати можливість повної заборони вилову омуля і відновлення популяції. Петерфельд впевнений, що повна заборона на вилов необхідно прийняти вже в 2014 році. В іншій ситуації через 2-3 роки популяція буде повністю виведена і не зможе відновитися.

Саме так було в 1969 році, коли заборона вводилася на цілих 15 років. Після скасування заборони в 1975 році популяція відновилася настільки, що було вирішено експериментальний лов, а вже в 1980 році почався успішний промисловий лов.

Негатив введення заборони

Популяція байкальської омуля стрімко знижуєтьсяПравда, сам Володимир Петерфельд зазначив, що заборона здатний негативно відбитися на економіці регіону. Всі п`ятнадцять років минулого заборони риболовецькі господарства активно підтримувалися державою. Відсутність їх фінансування здатне повністю знищити населені пункти в Северобайкальском, Баргузинском і Кабанском районах. Підтримати їх населення здатне розвиток фермерських господарств. Учасники Круглого столу нагадали, що в світовій практиці більше 90% рибної продукції, що поставляється в магазини, вирощуються як раз в сортових господарствах.

Відео: Омуль на Байкалі

Також підсумком роботи на Круглому столі стало рішення рекомендувати уряду Республіки Бурятія прискорити роботу над такими документами, як:

  • «Розвиток агропромислового комплексу та сільських територій Республіки Бурятія»;
  • «Розвиток рибогосподарської галузі Республіки Бурятія»;
  • виділення окремої програми розвитку риболовецького господарства довгострокового характеру і інші.
Учасники обговорення дійшли спільної думки, що подібні законодавчі та фактичні зміни в черговий раз повернуть омуль в Байкал і сприятимуть економічному розвитку територій регіону.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділися в соц мережах:
—хоже