Заблукав мисливець

Відео: Заблукав грибник бродив по марійським лісах 3 дні - Вести Марій Ел

Картинки по запросу заблукав мисливець

Відео: Заблукав фільм про фільм



Польовий сезон давно закінчився, все геодезисти і робочі роз`їхалися по домівках, а мене ніяк НЕ отпускалі- чекали радіограму з експедиції: чи потрібно доробляти об`єкт або відкладемо до весни? 
Я перебрався з бази партії до місцевого одного Кузьо, оселився у нього, а замість кварт.плати за постій готував йому обіди і вечері, так як сам він-старий холостяк обходився зазвичай сухомятку.Нарешті, Кузьо набридло дивитися, як я мучуся від неробства, і він запропонував:
- Слухай, Саня, бери мою мелкашку, сходи хоч рябчиків постріляти.
Я з натхненням став збиратися, закинув в рюкзак топірець, казанок, згущене молоко, тушонку, хліба шматок і нетерпляче чекав світанку, вночі раз у раз прокидаючись і поглядаючи на годинник.Вранці Кузя глянув на мої болотні чоботи і хмикнув:
- Чи не сезон вже в гумовому взутті ходити, на ось одягни мої ичиги. 
Натягнув я спочатку повстяні легкі панчохи, а зверху шкіряні ичиги. Легка, прямо повітряна взуття, дуже зручна, ноги самі летять. Правда, підошва була дуже слизька, і, поки я пристосувався, впав раз сто на вулиці.
Пішов я від села в сторону річки Непа, там бродив по ялинникам, не йдучи далеко від берега. З ранку сонечко світило, рябчики пересвистувалися, і я легко привертав їх манком. Несподівано метрах в стах від мене в кущах майнули двa силуету. Вовки! Швиденько вставив в стовбур патрончик і витягнув з піхов свій тесак. 
Через ялинки виглянула чорна собача морда, потім ще одна-сіра. Дві лайки розглядали мене, видно, на постріли прибігли. Напевно, втекли від господаря-так трапляється щоразу на початку мисливського сезону: загуляє сука, тічка починається, і псам плювати на полювання, господаря-все інстинкти заглушуються єдиним, через якого пси голови втрачають.Під уважними підозрілими поглядами собак я розв`язав рюкзак, дістав замерзлий хліб, відрубав пару шматків і кинув псам. Ті обережно підійшли і в два ковтки зжерли подарунок. Покосилися на мене, почекали трохи, розвернулися і втекли геть. 
Я пробурчав їм услід:
- Ну, ось, навіть спасибі не сказали. Хоч би хвостом вплинули, невдячні які.
Але тут неподалік пролунав дружний гавкіт. Я поспішив туди. Хто хоч раз полював з собаками на білку або соболя, той зрозуміє мене-який азарт виникає, коли чуєш гавкіт собаки в тайзі. Біжиш і думаєш: соболь або білка? Серце готове з грудей вистрибнути. 
На гілці сиділа сіренька білка. Клацнув її, підібрав і засунув в рюкзак. Собаки проводили поглядом видобуток і знову втекли в глиб лісу. Через кілька хвилин знову загавкали. Підстрелив я з ними ще три білки, а потім собаки зникли. Схоже, все-таки, вони мене так віддячили за хліб.Я вирішив повернутися до річки, але, бігаючи за собаками, так напетлял по лісі, що втратив напрямок, куди йти. До того ж, хмари сховали сонечко, сніжок прокидаємо.
Побачу просвіт за деревами, побіжу туди, а вискакую то на якийсь озеро замерзле, то на болото, ще живе під тонким шаром льоду і снігу. Взимку від суєти і переживань. Тут ще заєць вискочив поганий якийсь то- сів стовпчиком і дивиться на блудного очманіло. Тільки прицілився, а він скок за дерево. Бігав за ним по слідах, але даремно, заєць зовсім мене заплутав. Зніму шапку, пріслушіваюсь- може, дизель в селі зашумить, але я вже пішов кілометрів за 5 від села. Сам себе лаю: "геодезист ліповий- в трьох соснах заблукав, не міг компас з собою прихопити". Але вже стає смешно- абсолютно не знаю, в якому напрямку йти. Сліди свої намагався розплутати, але тут навіть Чингачгук б був не в силах помочь- так я наколобродити по лісі.Стою, думаю і раптом чую голоси. Стрепенувся і бігом в ту сторону. Виявилося, що я топтався кругами зовсім недалеко від річки Непи, просто густий ялинник мене відлякував. Вискочив на крутий берег і віжу- четверо пацанів йдуть по льоду, голосно розмовляють, руками машут- видно, обговорюють якусь проблему важливу. Я скоренько плюхнувся на валежін і зробив вигляд, що присів тут на перекур. Дітлахи мене помітили і підійшли:
- Дядько, здрастуйте. Полюєте, так?
- Привіт, хлопці. Так, ось вирішив відпочити, присів на хвилинку. (А у самого пар валить з-під шапки- так набігався в пошуках виходу з лабіринту тайгового)
- А ви чому так далеко від села пішли одні без дорослих?
Хлопчаки засміялися:
- Ми й самі не маленькі (на вигляд їм було років по десять всього).
- Петлі на зайців йдемо перевіряти.
- Може, чайку зі мною поп`єте?
Дітвора почала переглядатися, але я розв`язав рюкзак і дістав банку згущеного молока, сухарі ванільні, і маленькі мисливці, чмихаючи носами, відразу ж погодилися. Розвів багаття, НАТАЯ в казанку сніг, заварив чайок, і ми по черзі з одного кухля пошвирківалі з насолодою, але хлопчаки, в основному, увагу приділяли згущене молоко, передаючи один одному банку.
Продовжую їх розпитувати:
- Як же вас батьки одних відпускають і без зброї навіть. Адже тут вовків повно. А, раптом, ведмідь-шатун вискочить?
- А у нас ножі он які з собою: ніякої вовк не полізе. А ведмеді сплять давно вже в барлозі.
 Дивився на них і мимоволі порівнював з міськими жителями, для яких вибратися на пікнік- вже подвиг. А ці малюки ходять по тайзі, впевнені в своїй невразливості, всього лише з ножами на поясі. Допивши чай, запитав дозволу з ними разом йти петлі їх перевіряти. У самого бажання полювати зовсім пропало, але залишати дітей одних якось не хотілося, незважаючи на їх самостійність.
Ми дійшли до гирла потічка, який впадає в річку. Там, в дрібному березнячке і верболозі на стежках, що натоптали вухаті, стояли петлі. Один заєць лежав, вже задубіть на морозі. Пацани, голосно обговорюючи видобуток, засунули тушку в мішок і знову насторожили петлю.
Додому ми добралися вже в сутінках, всю дорогу хлопчаки навперебій розповідали мені про свої колишні трофеї, але дуже неохоче відповідали про успіхи в школі: видно, полювання була у них вже в крові, передалася від батьків-дідів у спадок. Попрощався в селі з ними сердечно, все-таки, завдяки їм, не довелося мені ночувати під кущем біля багаття, але не наважився повідомити про цьому-засміють адже дорослого дядька, що примудрився заблукати в місцях, які для них, як рідний дім.


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
—хоже
Увага, тільки СЬОГОДНІ!