Відьмочка

Відео: Щенячий патруль Еверест захворіла Маленька відьмочка і Гонщик рятують Еверест. Гра в доктора

відьмочка

Відео: Граємо в доктора з уколами Ведьмочка перетворює дівчинку в Русалку Фея лікує ангіну відео для дітей



Кілометрів за двадцять від села Непа, що стоїть на лівому березі річки Нижня Тунгуска, перебувала Деляна, де заготовляли дрова на зиму для лікарні, сільради, школи та інших установ. У цьому ж селі була і база нашої геодезичної партії. Моя бригада збиралася навесні виїжджати в тайгу на роботу, і поки робітники завантажували майно в всюдихід, я прощався з колегами, в гуртках булькала вогняна вода, виголошувалися тости.
Несподівано на території бази з`явився якийсь бородатий тип років сорока. Несміливо наблизився до нас, із заздрістю поглядаючи на пляшку з водкой- явно, громадянин був з важкого похмілля. Поруч з ним бігла невелика чорна безпородна собачка. Мужик голосно матюкав собаку і раз у раз норовив штовхнути її. Псина, підібгавши хвіст, відбігала в сторону, а потім знову тулилася до жорстокого господаря.
- Мужики, здрастуйте. А хто у вас начальник?
- Ми всі тут начальники! - гаркнув у відповідь мій колега.
- Так я чув, що ви в тайгу збираєтеся. Повз ділячи леспромхозовском не будете проїжджати?
- Ну да, поруч проїдемо.
- А мене не захопіть з собою? Я тут продуктами затаритися, пішки на собі не понесу, а в ліспромгоспі зараз техніки немає.
- Ну, давай по-швидкому завантажувати, підкинемо тебе на Деляну. Як звати тебе?
- Леха.
- А вовкодава твого? Що ж ти з собакою так обходишся?
- Відьма її звуть. Тільки беспонтовий вона-ні полювати, ні охороняти. Напевно, зжеру її коли-нібудь- визвірився він.
Ми перезирнулися. Мабуть, кожен подумав: "ось придурок!"Мужик потрусив під гірку в село, а через півгодини прітарахтел моторолер "Муравей", привезли його і якісь мішки. Я заліз у кабіну, а моя банда і Леха з Відьмою сіли зверху на вездеходe.
За розкислому зимнику ми насилу доповзли до ділячи. Там стояла хатинка, а на майданчиках, вільних від лісу, складені дровітні.
Леха зістрибнув з всюдихода і сплеснув руками:
- Ось гад! Що накоїв-то! Всі дрова розкидав і в хатинці напаскудив!
- Да-а, брат, роботи тобі тут неміряно ...В хаті було все перевернуто догори дном: матрац порваний, посуд розкидана, грубка залізна валялася на підлозі, двері перекошена. Погосподарював добре ведмідь, поки Льохи не було.
- Мужики, залиште мені рушницю яке-небудь, а? - почав благати Леха.
 Але хто ж віддасть свою зброю незнайомій людині, який, до того ж, нам був зовсім навіть несимпатичний.
Попрощалися і поїхали працювати, залишивши Леху і Відьму одних.Минуло місяців зо два, нам з якоїсь причини довелося виїхати на базу. Несподівано біля магазину зустріли п`яного Леху. Поруч з ним була і його Відьма.
- Що, що не зжер свою собаку?
- Та ви що? Як можна? Вона ж мені життя врятувала, Ведьмочка мій улюблена ...
Леха обійняв собачку, притиснув до себе і став пестити, гладити її. Відьма від радості закривала очі, притискала вуха, облизувала руки господаря, і, якщо у морди і буває вираз щастя, то як раз у Відьми так все і виглядало. -Розповідай, Леха!
- Ну, ви поїхали, я навів порядок в хатинці, зібрав, як міг, поленіца знову, а вночі прийшов ведмідь. Відьма в будинку під нари забилася, а я в таз стукав, але ведмедю все було пофіг: розкидав поленіца, в вікно заглядав. Жаху я натерпівся !!! І так щоночі. Вдень він відіспиться, а вночі в гості приходить. Намагався я йому Відьму згодувати, думал- відстане, а вона так верещала і відбивалася, що не зміг виштовхати на вулицю.
Через тиждень вирішив я в село ідті- нехай хоч ракетницю видадуть. Рано вранці рушив я в шлях, думал- клишоногий де-небудь відсипається.
Хрін там! І години не був в дорозі, як назустріч мені виходить здоровенний меведіще- той самий, що хуліганив і в вікно заглядав. Я встав, як укопаний, Відьма зникла кудись. Я ведь- негідник такий-бив її весь час і не годував зовсім. Стою я, значить, а ведмідь до мене, не поспішаючи, бреде. Розуміє, що нікуди не подінуся. Зняв я енцефалітку, взяв її в одну руку, а в інший ніж стиснув. Думаю, коли підійде впритул, кину йому в морду куртку і відразу ж ножем вдарю. Але, чим ближче ведмідь підходив, тим страшніше ставало. І тоді закричав я, заблажіл дурнінушкой:
- Відьмочка !!! Кохана моя!!! На допомогу, Ведьмочка !!!
І, вірите, вискочила з лісу моя собачка і давай навколо ведмедя стрибати і гавкати так дзвінко, що у мене вуха захворіли. А ведмедю-то ще неприємніше. Хотів він її лапою зачепити, так вона крутиться навколо нього, вислизає. Стою я, не живий, чи не мертвий. Ось, думаю, зараз Відьму вб`є, а потім і за мене візьметься. А ведмідь лютував-лютував, та й побіг від Ведьми- відступив з ганьбою, значить. Повернулася до мене моя люба, дихає важко. І обняв я її, заплакав, кажу їй:
- Відьмочка, пробачиш ти мене коли за ті побої?
Адже ось собака, а душа у неї-не кожна людина таку має. Могла б втекти, кинути мене, пригадавши всі образи, а вона житті не пошкодувала, кинулася защіщать.Ето ж яке серце хоробре і незлопам`ятністю в такому маленькому тільці б`ється! Я її тепер годую завжди. Собі пляшку не куплю, аби Ведьмочка сита була.


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
—хоже
Увага, тільки СЬОГОДНІ!